ТЬМАНО, ТЬМ’ЯНО,
Тьмано, тьм’яно, нар. Темновато, тускло. Та у його у хаті було гарно…. а то стало тьмано і сумно, і икони почорніли. ХС. IV. 13. А ніч яка тоді була? Зоряно було? — Ні, тьмано. Екатер. у. Тепер ясно горить поплавець у лямпадці, а то тьм’яно було. Лохв. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 299.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ТЬМАНОЗЕЛЕНИЙ, А, Е. →← ТЬМАВИЙ, ТЬМЯНИЙ, А, Е.